Мангрові ліси широко відомі як високоефективні екосистеми «блакитного вуглецю», здатні поглинати та зберігати атмосферний вуглекислий газ (CO2) із надзвичайною швидкістю. Однак ці самі ліси також викидають метан (CH4), парниковий газ, набагато сильніший, ніж CO2, у короткостроковій перспективі. Нове дослідження показує, що раніше ігноровані викиди метану зі стовбурів мангрових дерев значно зменшують кліматичні переваги цих життєво важливих екосистем.
Забута роль стовбурів дерев
Протягом багатьох років вчені зосереджувалися на викидах метану з ґрунтів і вод мангрових лісів. Роль стовбурів дерев як шляху викидів залишається в основному невивченою. Нещодавні результати, опубліковані в журналі Nature Geoscience, ставлять під сумнів цю вузьку точку зору, показуючи, що шахти діють як значний канал для метану, компенсуючи значну частину вуглецю, який мангрові рослини ховають у відкладеннях.
Як проводилося дослідження
Дослідники з Південно-Китайського ботанічного саду Китайської академії наук провели глобальну оцінку викидів метану зі стовбурів мангрових дерев. Вони поєднали довгостроковий моніторинг на місці з кількох мангрових лісів Китаю з існуючими глобальними даними та моделями машинного навчання. Цей підхід дозволив їм систематично оцінювати фактори, що визначають викиди шахти, і кількісно визначити, наскільки ці викиди зменшують загальну користь від поглинання вуглецю.
Ключові висновки та глобальний вплив
Дослідження показало, що стовбури мангрових дерев є значним і раніше недооцінюваним джерелом метану. Команда виявила, що метан, який виробляють анаеробні мікроби в мангрових ґрунтах, транспортується до спеціалізованих тканин усередині дерев, які називаються аеренхімою. Ці тканини полегшують газообмін, дозволяючи метану виходити безпосередньо зі стовбурів.
Польові спостереження та ізотопний аналіз підтвердили, що потік метану є найвищим біля основи стовбура та зменшується з висотою. Цей градієнт вказує на те, що ґрунт є основним джерелом метану, а стебла є прямим шляхом до атмосфери.
За оцінками дослідників у всьому світі стовбури мангрових дерев виділяють близько 730,6 гігаграмів (Gg) метану на рік. Це компенсує приблизно 16,9% вуглецю, що зберігається в мангрових відкладеннях. У поєднанні з викидами метану з ґрунту загальні втрати метану можуть компенсувати до 27,5% блакитного вуглецю, поглиненого мангровими лісами.
Чому це важливо?
Цей висновок має значні наслідки для обліку вуглецю та стратегій пом’якшення кліматичних змін. Поточні оцінки поглинання синього вуглецю часто не враховують викиди від стебел, що призводить до переоцінки чистої кліматичної користі від мангрових лісів. Точний облік є критично важливим для прийняття політичних рішень та інвестицій у проекти відновлення мангрових лісів.
Ці висновки також ставлять під сумнів ефективність програм компенсації вуглецю в мангрових лісах. Якщо викиди метану не враховуються належним чином, ці програми можуть не принести обіцяних кліматичних переваг. Необхідні подальші дослідження для вдосконалення методів обліку вуглецю та розробки стратегій зменшення викидів метану з мангрових лісів.
Дослідження підкреслює необхідність більш цілісного підходу до обліку блакитного вуглецю, визнаючи, що викиди метану зі стовбурів дерев можуть значно зменшити чисту кліматичну вигоду мангрових екосистем.
Підсумовуючи, хоча мангрові ліси залишаються цінними екосистемами, їхній потенціал пом’якшення кліматичних змін нижчий, ніж вважалося раніше. Визнання ролі викидів метану зі стовбурів дерев має важливе значення для точного обліку вуглецю та ефективної кліматичної політики.
