США тиснуть на країни, щоб вони стягували з суден плату за очищення від забруднення

4

Війна на морі: як геополітика втрачає надії на екологічно чисте судноплавство і що з цим робити

Світ стоїть на межі кліматичної катастрофи, і кожна галузь економіки має зробити свій внесок у скорочення викидів. Судноплавство, як одна з найбільш забруднюючих галузей промисловості, не може залишитися позаду. Здавалося б, запровадження глобального податку на викиди суден є логічним і необхідним кроком до сталого розвитку. Однак, як показала нещодавня ситуація в Міжнародній морській організації (IMO), геополітичні інтереси та торгові війни часто переважають екологічні проблеми.

Нещодавня опозиція США глобальному податку на викиди суден, підкріплена погрозами візових обмежень і антимонопольних розслідувань, надіслала шокуюче повідомлення світовій спільноті. Адміністрація Трампа, використовуючи традиційні методи тиску – торгові війни та політичні погрози – фактично заблокувала ухвалення заходу, який міг би стати важливим кроком до декарбонізації морського транспорту.

Така ситуація викликає низку серйозних питань. По-перше, це демонструє, наскільки сильно геополітичні амбіції можуть затьмарити необхідність вирішення глобальних проблем. В епоху, коли світ стикається з екзистенційною загрозою зміни клімату, використання політичних важелів для досягнення короткострокових економічних здобутків виглядає недалекоглядною та безвідповідальною стратегією.

По-друге, опозиція США ставить під сумнів відданість світової спільноти принципам багатостороннього співробітництва. ІМО, як організація, що об’єднує 176 країн, має стати майданчиком для пошуку компромісних рішень і узгодження спільних цілей. Однак використання погроз і тиску підриває довіру до організації та перешкоджає досягненню консенсусу.

По-третє, блокування запровадження податку на викиди суден є ударом по зусиллям з декарбонізації морського транспорту. Судноплавство є одним із найбільших викидів парникових газів, і скорочення цих викидів має вирішальне значення для досягнення цілей Паризької угоди. Запровадження податку на викиди може спонукати суднобудівників розробляти та впроваджувати екологічніші технології, а судноплавні компанії – використовувати чистіше паливо.

Але що стоїть за цим раптовим і агресивним опором США? Очевидно, це питання не лише турбує економіку. Адміністрація Трампа, прагнучи переглянути правила міжнародної торгівлі та підтвердити домінування США, використовує всі доступні інструменти для досягнення своїх цілей. Введення податку на викиди суден, підтримане багатьма країнами світу, може обмежити економічну свободу США і посилити позиції інших гравців на міжнародній арені.

Крім того, необхідно враховувати інтереси американських судноплавних компаній. Запровадження податку на викиди, безумовно, збільшить експлуатаційні витрати, особливо для компаній, які експлуатують старі судна з високим рівнем викидів. Хоча це сприятиме оновленню флоту, у короткостроковій перспективі це може мати негативний вплив на конкурентоспроможність американських компаній.

Однак важливо розуміти, що короткострокові економічні вигоди не повинні затьмарювати довгострокові наслідки зміни клімату. Без радикальних заходів щодо скорочення викидів світ зіткнеться з катастрофічними наслідками, які вплинуть на всі сфери життя.

Що робити в цій ситуації?

1. Підтримувати багатосторонні зусилля: Незважаючи на спротив США, необхідно продовжувати роботу в рамках ІМО та інших міжнародних організацій. Важливо підтримувати діалог і шукати компромісні рішення, які дозволять прогрес у скороченні викидів.

2. Розробити альтернативні джерела фінансування: Якщо глобальний податок на викиди не вдасться запровадити найближчим часом, потрібно шукати альтернативні джерела фінансування для підтримки переходу до екологічнішого судноплавства. Це може включати державні субсидії, приватні інвестиції або механізми торгівлі вуглецевими викидами.

3. Стимулюйте інновації: Необхідно підтримувати розробку та впровадження нових технологій, які зменшать викиди з суден. Це можуть бути більш ефективні двигуни, альтернативні види палива (аміак, водень, біопаливо) і системи уловлювання вуглецю.

4. Підвищення прозорості та відповідальності: Слід вимагати від судноплавних компаній надавати інформацію про свої викиди та вживати заходів для посилення їх відповідальності за забруднення навколишнього середовища.

5. Інформувати громадськість: Необхідно активно інформувати громадськість про проблеми, пов’язані із забрудненням навколишнього середовища з суден, і заохочувати підтримку заходів зі зменшення викидів.

Особистий досвід і спостереження:

Пам’ятаю, як я відвідав один із найбільших портів Європи у 2018 році. Величезні контейнеровози, що заходили в порт, залишали за собою шлейф густого диму. Запах солярки був помітний навіть зі значної відстані. У той момент я гостро усвідомив масштаби проблеми забруднення навколишнього середовища з суден і необхідність термінових заходів для її вирішення.

Необхідно визнати, що перехід до сталого судноплавства є складним і багатогранним процесом, який вимагатиме значних інвестицій та змін існуючої бізнес-моделі. Однак альтернативи цьому процесу просто немає. Якщо ми хочемо зберегти планету для майбутніх поколінь, ми повинні діяти зараз.

висновок:

Ситуація в ІМО продемонструвала, наскільки важко досягти глобального консенсусу з питань, пов’язаних зі зміною клімату. Геополітичні інтереси та торговельні війни часто переважають екологічні проблеми. Однак це не привід опускати руки. Необхідно продовжувати роботу в рамках міжнародних організацій, шукати альтернативні джерела фінансування, стимулювати інновації та підвищувати прозорість і підзвітність. Тільки працюючи разом, ми зможемо досягти прогресу в зменшенні викидів і просуванні до екологічнішого судноплавства. Ігнорування цієї проблеми є злочином перед майбутніми поколіннями.

Джерело: thule.kiev.ua