На сьогодні китай — найбільш населена країна, проте ряд помилок в державній політиці минулих років загрожують як цьому статусу, так і економічній стабільності піднебесної в xxi столітті. У 1979 році компартія, перебуваючи під впливом модних в ті часи ідей про «демографічну бомбу» і «перенаселення землі», почала політику «одна сім’я — одна дитина». Боротьба з народжуваністю стала основою місцевої демографічної політики, проте вже в 2010-х демографи почали попереджати про ризик катастрофи. Політику «одна сім’я-одна дитина», звичайно, скасували, але було вже пізно: народжуваність не тільки не виросла, але і продовжує падати, аж надто інерційні демографічні процеси. За прогнозами західних вчених, чисельність населення кнр до кінця xxi століття впаде вдвічі і буде кратно менше, ніж у індії, яка не проводила настільки небезпечних демографічних експериментів. Є ймовірність, що нігерія обжене китайців в цьому сенсі.
Особливу гостроту ситуації надає те, що у китаю буде все більше і більше непрацюючих пенсіонерів, а число робочих рук в майбутньому ніколи не повернеться до 2020-х років. Причому це проблема не чисто китайська, як може здатися: кнр з промислового виробництва давно обійшла сша, не кажучи вже про інші країни. Саме там виробляється найбільше «тесл», смартфонів, побутової електроніки і багато чого ще. Тому і проблеми з робочими руками там неминуче стануть проблемами решти світу.
Тепер національне статистичне бюро китаю опублікувало дані про народжуваність і смертність за 2021 рік. Перша впала з 12 мільйонів в 2020-му лише до 10,62 мільйона. Число смертей склало 10,1 мільйона, тобто приріст населення китаю виявився дуже невеликий. Якби не видатний успіх цієї країни в боротьбі з коронавірусом, безумовно, що в минулому році там був би спад чисельності населення. Особливо привертає увагу факт, що число народжених в кнр в минулому році було менше, ніж під час великого голоду часів великого стрибка кінця 1950-х при мао цзедуні, коли народжуваність знизилася до небувалого, за уявленнями xx століття, рівня. По всій видимості, тепер це нова китайська норма.
лівий провал народжуваності на графіку відповідає великому голоду. Правий-сучасному демографічному положенню китаю / © bloonberg
У коментарі для naked science відомий російський демограф олексій ракша зазначив:»[нові дані] вказують на коефіцієнт сумарної народжуваності близько 1,17 (в діапазоне1,15-1,2)». Сумарний коефіцієнт народжуваності показує, скільки в середньому народила б одна жінка за своє життя при підтримці такої ж частоти народження, як зараз. Іншими словами, при відтворенні в темпах 2021 року середня китаянка народила б всього 1,17 дитини за життя. Щоб зрозуміти, наскільки це низька цифра, можна нагадати, що для росії 2019 року коефіцієнт народжуваності був 1,504 — тобто помітно вище, ніж в китаї зараз.
Олексій ракша продовжує: «при китайському первинному співвідношенні статей це означає нетто-коефіцієнт відтворення населення близько 0,55. Іншими словами, при збереженні такої ситуації (за умови стабільного населення, коли народжуваність і смертність не змінюються) кожне наступне покоління буде менше попереднього на 45%, або майже вдвічі». Демограф констатує, що це приблизно відповідає 2% убутку населення щорічно. У перспективі медіанний вік населення китаю може досягти і 60 років.
Раніше китайський мільярдер джек ма (контролює alibaba) і американський мільярдер ілон маск відзначали, що найбільшим викликом xxi століття буде не вигадана в xx столітті проблема перенаселення землі, а інша, цілком реальна — брак робочих рук. Чим більш розвинена та чи інша цивілізація, тим більше галузей високого ступеня спеціалізації вона повинна підтримувати. Якщо число людей, наявних в її розпорядженні, впаде нижче необхідного для збереження потрібної кількості фахівців, може послідувати технологічний колапс, коли колишні покоління могли підтримувати складні технології в різних областях, а нові покоління, в силу їх нечисленності, більш на це не здатні. Схожі процеси мали місце при колапсі римської імперії і в історії стародавнього і середньовічного китаю.
