Адріан Мелотт з Університету Канзасу в Лоуренсі (США) і його колеги провели дослідження, спробувавши з’ясувати, як вплинули на розвиток нашої планети вибухи наднових. Ще 2 роки тому вони знайшли докази того, що 2,6 і 8,7 млн років тому поверхня нашої та інших планет Сонячної системи була атакована» променями наднових. У зразках місячного ґрунту, який доставили на Землю місії «Аполлон», а також на дні океанів були знайдені сліди заліза-60 — цей атом виникає тільки всередині наднових, які могли перебувати на відносно близькій відстані — в 150-300 світлових років від Землі. Спалахи повинні були вплинути на витончення озонового шару, прискорило еволюційні процеси на Землі.
За словами Мелотта, осадові породи по всій планеті віком 2,5 млн років містять сажу і деревне вугілля, які говорять про виникнення у цей період великої кількості пожеж. Це може пояснити іонізація атмосфери в той період, яка вплинула також на життя предків сучасної людини. Саме в той період і повинні були з’явитися перші представники роду Homo. Космічні промені від наднової посилили іонізацію атмосфери, число іонів в нижніх шарах зросло в 50 разів — найпотужніші частинки після вибуху зірки могли досягати поверхні планети, вибиваючи електрони.
Іонізація атмосфери безпосередньо пов’язана з електропровідністю — зростання кількості заряджених частинок повинен посилити грози і зробити їх більш частим явищем. Але і це ще не все: на думку вчених, космічні промені і іонізація впливали на блискавці, роблячи їх «вертикальними», змушуючи їх бити по землі частіше. Це, в свою чергу, могло призвести до масових пожеж — горіли ліси, перетворюючись у савани, де і почали жити предки людини.
В найближчому майбутньому нічого подібного статися не може — поруч з Землею (на відстані 150 світлових років) немає зірок, близьких до стадії наднової. А ось спалахи на Сонці цілком здатні впливати на озоновий шар і сучасну електроніку.
