Годинник Судного дня, символічне зображення наближення людства до глобальної катастрофи, встановлено на 85 секунд до півночі – ближче, ніж будь-коли раніше, сигналізуючи про апокаліпсис. Вчені з Bulletin of the Atomic Scientists називають ескалацію ядерної напруги, неконтрольовану зміну клімату, біологічні загрози та небезпеку штучного інтелекту як фактори, що призвели до цього безпрецедентного попередження. Це не просто символічний жест; це відображення погіршення глобального середовища, де співпраця руйнується, а життєві ризики стрімко зростають.
Чому зараз? Злиття криз
Хід годинника не довільний. Протягом останнього року критичні небезпеки погіршилися без відчутних заходів пом’якшення. Ядерні ризики стали нормою, а великі держави, включаючи США, Росію та Китай, демонструють дедалі агресивнішу поведінку. Існуючі конфлікти, такі як війна в Україні, несуть у собі потенціал ескалації, тоді як міжнародне лідерство в контролі над ядерною зброєю відсутнє.
Крім ядерної загрози, зміна клімату продовжує прискорюватися. Незважаючи на науковий консенсус, викиди парникових газів досягли рекордного рівня. Демонтаж засобів захисту навколишнього середовища та руйнування інфраструктури громадського здоров’я ще більше посилюють кризу.
Нарешті, проривні технології становлять нову загрозу. У бюлетені окремо попереджається про мілітаризацію штучного інтелекту, включаючи створення нових патогенів і поширення дезінформації за допомогою дипфейків і чат-ботів. Як сказала нобелівська лауреатка Марія Ресса: * «Без фактів немає правди. Без правди немає довіри».* Руйнування спільної реальності робить вирішення цих криз ще більш складним.
Історія та призначення годинника Судного дня
Годинник був створений у 1947 Бюлетенем вчених-атомщиків (заснований після бомбардувань Хіросіми та Нагасакі) і спочатку був зосереджений на ядерному знищенні. Згодом сфера їх застосування розширилася й охопила зміни клімату, біотехнології, а тепер і штучний інтелект.
Години роботи встановлюються щорічно Радою з питань науки та безпеки вісника з урахуванням світових подій і тенденцій. Найдальша точка від опівночі була 17 хвилин у 1991 році, після укладення договорів про скорочення озброєнь між Сполученими Штатами та Радянським Союзом. Це свідчить про те, що прогрес можливий, але для цього потрібні узгоджені зусилля.
Що можна зробити? Похмурі перспективи
Бюлетень пропонує рішення, включаючи відновлення діалогу між великими державами, міжнародні рекомендації щодо ядерних арсеналів і рішучі дії щодо зміни клімату. Однак нинішня політична ситуація робить ці кроки малоймовірними. Як визнає сам Бюлетень, ситуація навряд чи покращиться без фундаментальних змін у глобальній співпраці.
Годинник Судного Дня служить суворим нагадуванням про те, що саморуйнівні тенденції людства прискорюються. Без термінових узгоджених дій шлях до опівночі стає все більш неминучим.
