космос,зіткнення
В космосі навіть невеликі предмети, такі як болт або навіть шматочок пластику, являють собою загрозу для супутників і космічних кораблів. Не вірите, тоді погляньте на те, які «сюрпризи» залишаються після зустрічі з ними.
Зліва — алюмінієвий «панцир» товщиною 102 мм, захищає понад критичні блоки міжнародної станції, в який потрапив шматочок пластику (що лежить внизу) на швидкості 6795 м/с. Праворуч — 38-мм алюмінієва захист, в яку, по дотичній, потрапив болт 6х12 мм на швидкості 6410 м/с.
Перед алюмінієвими блоками захисту встановлений лист сталі, ось що з ним відбувається, коли в нього потрапляє все той же болт, на швидкості 6410 м/с. Після того, як болт пробив цей лист він застряг в алюмінієвому блоці. За алюмінієм знаходиться скловолокно, кераміка.
А це захист з Російської Зірки, яка була пробита алюмінієвим болтом на швидкості 6800 м/с.
Иллюминаторам теж дістається. Товщина скла 14 мм, такі тріщинки залишаються в ньому при попаданні болта на швидкості 7152 м/с. до Речі, на станції ілюмінатори складаються з чотирьох таких стекол, для повного захисту, а то мало. На задньому плані видна зворотна сторона 102-мм алюмінієвого блоку.
А це брезент для закриття стикувальних люків між станціями під час будівництва. Цей брезент провисів в одному з люків міжнародної станції майже два роки. Він складається з численних шарів скловолокна, кераміки, скла і надміцних волокон стали. Заплатки призначені для комунікацій при будівництві, а ось сині і зелені наклейки — потрапляння дрібних камінчиків і сміття, які були виявлені після того, як брезент повернувся на землю. Але жоден осколок не пробив захист.
Звідси
