Десятиліттями вчені сперечалися, чи були наші вимерлі родичі, неандертальці, релігійні чи духовні вірування. Хоча вони залишили переконливі докази символічної поведінки, визначити, чи є це «релігією», як ми її розуміємо, залишається проблемою.
Докази: ритуали та символіка
Археологічні відкриття свідчать про те, що неандертальці застосовували практики, схожі на ритуальну поведінку. До них відносяться навмисне поховання померлих, накопичення черепів тварин у печерних утвореннях і створення наскельних зображень на стінах печер і кістках. Навмисне видалення пташиного пір’я та використання пазурів орла як підвісок ще більше вказує на символічне мислення. Було також знайдено докази канібалізму, що викликало суперечки щодо того, чи мала ця практика ритуальний характер.
Ці моделі поведінки викликають фундаментальні запитання: чи неандертальці просто реагували на навколишнє середовище, чи вони надавали цьому значення? Чи їх спонукали духовні мотиви чи просто практичні клопоти, як-от утилізація тіл?
Експерти не згодні
Експерти розходяться в думці, чи можна кваліфікувати таку поведінку як «релігійну». Деякі, як-от Патрік Макнамара, професор неврології в Бостонському університеті, стверджують, що неандертальці, ймовірно, практикували форму шаманізму, яка характеризувалася видіннями та релігійними переживаннями. Він вказує на ритуальне розміщення черепів у печерних «вівтарях» і докази «ведмежого церемоніалізму» — поклоніння ведмедям, про що свідчить навмисне розміщення черепів ведмедів у печерах — як переконливий доказ.
Інші, наприклад Робін Данбар, еволюційний психолог з Оксфордського університету, вважають, що когнітивні здібності неандертальців були недостатніми для складних теологічних систем, розроблених Homo sapiens. Хоча вони, можливо, відчували благоговіння та подив, Данбар припускає, що їм бракувало розумових здібностей для тонких систем переконань, які ми асоціюємо з релігією.
Маргарет Бун Раппапорт, антрополог, погоджується з нею, додаючи, що структура мозку неандертальців, зокрема малого прекунеуса, області, пов’язаної з уявою та сприйняттям, ймовірно, обмежувала їх здатність уявляти абстрактних божеств або складні теологічні рамки.
Складність інтерпретації
Карел Койперс, археолог з Лейденського університету, застерігає від нав’язування сучасних інтерпретацій поведінки неандертальців. Наприклад, поховання померлих могло бути практичним вирішенням проблеми гниття, а не духовною практикою.
Зрештою, визначення того, чи вірили неандертальці в релігію, обмежене тим фактом, що ми можемо лише здогадуватися про їхні думки на основі фізичних останків. Їх світогляд залишається невловимим.
Висновок
Хоча неандертальці демонстрували поведінку, що вказує на ритуали та символіку, незрозуміло, чи можна порівняти ці практики з релігією. Дебати підкреслюють складність інтерпретації минулого, особливо коли йдеться про вимерлі види, ментальний і духовний світ яких залишається переважно невідомим. Наявні дані свідчать про те, що неандертальці вели осмислену поведінку, але чи була ця поведінка керована вірою в надприродні сили, це питання, на яке, можливо, ніколи не знайдеться остаточної відповіді.
