“мутабор”! якщо ви згадали це заклинання, то напевно згадали один з найбільш лякаючих радянських мультфільмів.
Джерело:
Звичайно ж “халіф-лелека”. Давно дивилися? для тих, хто призабув: це історія занудьгував від багатства юного халіфа з поганим характером, який якось раз отримав можливість перетворитися в будь-яку тварину. І спочатку він перетворився в рибу, потім в павука, потім в лелеки і… Забув зворотне заклинання.історія сама по собі цілком собі стандартна для казок. Але ось ілюстрації…
Джерело:
А за кадром тим часом звучать по-справжньому легенди: наталія селезньова, василь ліванов, юрій яковлєв, інокентій смоктуновський, інна чурікова. “халіф-лелека” отримав ряд нагород, а режисер отримав пам’ятний диплом.а історія мультфільму почалася дещо раніше.задовго до виходу на екрани мультфільму, був знятий радянський музичний фільм “каліф-лелека”, в якому зіграли володимир андрєєв (каліф), наталія селезньова (принцеса), георгій мілляр (мудрець селім) і валентин гафт (чарівник кашнур).
Джерело:
Автор цієї історії вільгельм гауф. Він народився 29 листопада 1802 року в шутгарті (німеччина) і отримав вельми незвичайне для того часу університетську освіту і ступінь доктора теології та філософії. З таким дипломом великих грошей не заробиш, тому гауф найнявся працювати репетитором в сім’ю військового міністра, генерала барона ернста фон хюгеля. І саме для його дітей гауф і почав писати казки. Які, якщо чесно, і зараз лякають не тільки дітей, а й дорослих.
Джерело:
У 1862 році, коли гауфу було 24 роки, його казки були опубліковані в альманасі “для синів і дочок знатних станів”. Щоб внести повне розуміння-ось які твори там були надруковані:” печена голова”, олександрійський шейх і його невільники”,”історія про відрубану руку”… Казки гауфа нам добре знайомі. Він написав не тільки про халіфа-лелеку, а й про біляночку і трояндочку, карлика носі, холодному серці і маленькому борошні.
