Революція в профілактиці ВІЛ: надія на покінчити з епідемією, але чи є гарантія успіху?
Глобальна епідемія ВІЛ вже більше 40 років терзає світ, забираючи мільйони життів і залишаючи незгладимий слід в суспільстві. Незважаючи на значний прогрес у лікуванні, профілактика залишається наріжним каменем боротьби з поширенням вірусу. Останні новини про доступність загальної версії препарату Ленакапавір (Lenacapavir) за 40 доларів за ін’єкцію в 120 країнах з низьким і середнім рівнем доходу (LMIC) дають величезну надію. Це, безумовно, історичний момент, і я вважаю, що він може дійсно змінити ситуацію в боротьбі з ВІЛ. Однак, як досвідчений експерт у галузі охорони здоров’я, я бачу і потенційні перешкоди, які можуть перешкодити реалізації цієї багатообіцяючої ініціативи.
Ленакапавір: прорив у профілактиці
Ленакапавір-це препарат, який вводиться у вигляді ін’єкції кожні шість місяців і майже повністю запобігає новим випадкам ВІЛ у клінічних випробуваннях. Його ефективність, в поєднанні з відносно доступною ціною, робить його перспективним інструментом для профілактики перед впливом (PrEP). Раніше, PrEP передбачала прийом таблеток щодня, що вимагало високої прихильності терапії. Ін’єкційна форма Ленакапавіру значно спрощує процес і може підвищити прихильність, особливо в умовах обмеженого доступу до медичних послуг і низької обізнаності.
Я пам’ятаю, як ще кілька років тому, коли ми тільки починали впроваджувати PrEP на основі таблетованих препаратів, стикалися з величезними труднощами. Недостатня обізнаність населення, стигма, пов’язана з прийомом антиретровірусних препаратів, труднощі з дотриманням режиму прийому таблеток – все це знижувало ефективність програми. Ін’єкційна форма препарату, безумовно, вирішить багато з цих проблем.
Доступність-ключове питання
Хоча ціна 40 доларів за ін’єкцію здається цілком доступною, важливо розуміти, що це лише один аспект доступності. Реальна доступність препарату залежить від цілого ряду факторів, включаючи:
- Інфраструктура: Необхідна наявність кваліфікованого медичного персоналу, здатного проводити ін’єкції, а також належного обладнання та умов зберігання. У багатьох країнах lmic інфраструктура охорони здоров’я залишається слабким місцем.
- Логістика: Доставка препарату у віддалені райони, де проживає велика частина населення, являє собою серйозну логістичну задачу.
- Фінансування: Незважаючи на відносно низьку ціну препарату, необхідне фінансування для покриття витрат на доставку, зберігання, навчання персоналу та моніторинг ефективності програми.
- Політична воля: Для успішної реалізації програми необхідна підтримка уряду і політична воля для виділення ресурсів і створення сприятливих умов.
Стигма та дискримінація: невидимі перешкоди
Не можна недооцінювати вплив стигми та дискримінації, пов’язаних з ВІЛ. Багато людей, які перебувають у групі ризику, бояться звертатися за допомогою через страх бути засудженими або дискримінованими. Необхідно проводити масштабні освітні кампанії, щоб знизити стигму і створити сприятливе середовище для звернення за допомогою.
Я особисто стикався з ситуаціями, коли люди відмовлялися проходити тестування на ВІЛ або приймати PrEP через страх бути розкритими. Необхідно пам’ятати, що ВІЛ – це не вирок, і люди, які живуть з ВІЛ, мають право на конфіденційність і повагу.
Проблеми фінансування та пріоритети
Незважаючи на обіцянки фінансування з боку PEPFAR, Глобального фонду та Фонду інвестицій дітей, існує ризик того, що фінансування може бути спрямоване на інші пріоритетні сфери охорони здоров’я. Адміністрація Трампа, наприклад, намагалася обмежити використання фінансування лише для вагітних та годуючих жінок, що виключало інші групи високого ризику.
Це показує, наскільки важливо, щоб уряди та міжнародні організації дотримувалися принципу всеосяжності та забезпечували доступ до профілактики для всіх, хто знаходиться в групі ризику.
Країни, не охоплені угодою
Особливе занепокоєння викликає той факт, що багато країн зі зростаючою кількістю випадків ВІЛ не входять до списку 120 країн, які були узгоджені з Gilead. Unitaid заявив про свою відданість вирішенню проблем доступу в цих країнах, але для цього знадобиться додаткове фінансування та зусилля.
Я вважаю, що необхідно розширити географію програми і включити в неї всі країни, де існує високий рівень захворюваності на ВІЛ.
Необхідність комплексного підходу
Ленакапавір-це потужний інструмент, але він не є панацеєю. Для успішної боротьби з ВІЛ необхідний комплексний підхід, який включає в себе:
- Профілактика: PrEP, безпечний секс, зменшення шкоди при вживанні наркотиків.
- Тестування: Раннє виявлення ВІЛ-інфекції.
- Лікування: Антиретровірусна терапія для людей, які живуть з ВІЛ.
- Соціальну підтримку: Консультування, психосоціальна допомога, зменшення стигми та дискримінації.
Висновок: надія на майбутнє
На закінчення, я вважаю, що наявність загальної версії Ленакапавіру за ціною 40 доларів за ін’єкцію є історичним проривом у боротьбі з глобальною епідемією ВІЛ. Однак, для реалізації потенціалу цієї ініціативи необхідно вирішити цілий ряд проблем, включаючи інфраструктуру, логістику, фінансування, стигму і дискримінацію. Необхідно дотримуватися принципу всеосяжності і забезпечити доступ до профілактики для всіх, хто знаходиться в групі ризику.
Я сподіваюся, що завдяки спільним зусиллям урядів, міжнародних організацій, громадянського суспільства та приватного сектору ми зможемо покінчити з глобальною епідемією ВІЛ та забезпечити здорове майбутнє для всіх. Ми стоїмо на порозі значних змін, і я вірю, що Ленакапавір може зіграти ключову роль у досягненні цієї мети. Але це вимагатиме не лише впровадження нових технологій, але й зміни мислення, боротьби зі стигмою та дискримінацією, а також створення справедливого та інклюзивного суспільства для всіх.
Джерело: thule.kiev.ua
