Як сусіди провчили мужика, який заасфальтував місце у дворі і перегородив вїзд ланцюгом

65


Був один такий у тестя у дворі. Начебто й не особливо багатий, але дуже злий і був неприємний тип. І вічно він був ображений усім світом: якщо помиє машину, то дощ піде точно; якщо зимову гуму на літню переставить, так точно сніг буде; ну, а якщо він приїде ввечері додому на машині, то місця запаркуватися всяко не залишиться. Принаймні, сам він свято вірив… Напастей на його долю випадало, звичайно ж, не більше, ніж на будь-якого іншого людини, але переживав він в рази більше. І ось в один прекрасний день цей мужик вирішив забезпечити, як він думав, законне місце для своєї «ластівки». Купив з півмашини асфальту і найняв робітників, щоб вони заасфальтували йому ділянку двору, а щоб ніхто на його місце не надумав ставити машину, перекрив в’їзд на «своє» місце ланцюгом із замком. Взагалі сам факт, що людина заасфальтував собі місце під авто, ще нічого не значить. От якщо він його купить, тоді інша справа… Особисто мені цей персонаж нічим не заважав: до тестя з тещею я приїжджаю не так часто, та й чвари за паркування брати участь не люблю. Мені простіше поставити машину подалі і п’ять хвилин пройти пішки, ніж комусь щось доводити і конфліктувати. Але мабуть у дворі були автомобілісти, які дотримувалися іншої точки зору. Загалом, один раз, коли ми з дружиною відвідували тестя, він розповів, що як-то вранці на капот «розумнику» висипали кілограма два пшона. Трюк старий, але від цього не менш ефективний. Хто це зробив із сусідів встановити так і не вдалося, персонаж навіть заяву в поліцію написав зразок. У будь-якому випадку, справа далі заяви так і не пішло. Ви скажете, що це самосуд. І я буду повністю з Вами згоден. Але тут, мені здається, не стільки комусь знадобилося його асфальтоване місце, скільки він просто дістав усіх сусідів своєю поведінкою. ІМХО